Висвітлено завдання, організацію та зміст спортивної медицини (лікарського контролю). Запропоновано структуру лікарсько-фізкультурного диспансеру, центру спортивної медицини, а також методику визначення фізичної працездатності спортсменів. Розглянуто особливості лікарського контролю за особами, що займаються спортом і оздоровчою фізичною культурою. Описано методи визначення функціонального стану вегетативної нервової системи, нервово-м'язового апарату та дихальної системи.

Освещены задачи, организация и содержание спортивной медицины (врачебного контроля). Предложены структура врачебно-физкультурного диспансера, центра спортивной медицины, а также методика определения физической работоспособности спортсменов. Рассмотрены особенности врачебного контроля за лицами, занимающимися спортом и оздоровительной физической культурой. Описаны методы определения функционального состояния вегетативной нервной системы, нервно-мышечного аппарата и дыхательной системы.

Уперше наведено клініко-фізіологічне обгрунтування комплексного підходу до відновлювального лікування хворих на вегетосудинну дистонію за гіпо- та гіпертонічним типами, гіпертонічну хворобу I - II стадій та симптоматичну гіпертензію серцево-судинного генезу. Обгрунтовано доцільність використання диференційованого застосування спеціальних дихальних та фізичних вправ у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) за методикою М.Г.Триняка. Запропоновано оригінальну методику експрес-діагностики функціонального стану та фізичної працездатності пацієнтів з АГ.

Впервые приведено клинико-физиологическое обоснование комплексного подхода к восстановительному лечению больных вегетососудистой дистонией по гипо- и гипертоническим типам, гипертонической болезнью I - II стадий и симптоматической гипертензией сердечно-сосудистого генезиса. Обоснована целесообразность использования дифференцированного применения специальных дыхательных и физических упражнений больными артериальной гипертензией (АГ) по методике Н.Г.Триняка. Предложена оригинальная методика экспресс-диагностики функционального состояния и физической трудоспособности пациентов с АГ.

Обследовано 58 здоровых и практически здоровых людей с целью определения влияния индивидуально подобранных специальных регламентированных дыхательных упражнений на функциональное состояние дыхательной и мышечной систем. В результате исследования установлено, что специальные регламентированные дыхательные упражнения достоверно улучшают вегетативное обеспечение органов дыхания и мышц, повышая таким образом их функциональные возможности.

Обследовано 48 здоровых и практически здоровых лиц с целью определения влияния индивидуально и дифференцированно подобранных специальных регламентированных дыхательных упражнений на функциональное состояние вегетативной нервной системы. В результате исследований установлено, что специальные регламентированные дыхательные упражнения достоверно восстанавливают функциональные возможности вегетативной нервной системы, приводя ее симпатическую и парасимпатическую части в состояние эйтонии.

Обследовано 48 здоровых и практически здоровых лиц с целью определения влияния индивидуально подобранных специальных регламентированных дыхательных упражнений на функциональное состояние сердечно-сосудистой системы. В результате исследования установлено, что специальные регламентированные дыхательные упражнения достоверно улучшают вегетативное обеспечение сердечно-сосудистой системы, повышая таким образом ее функциональные возможности.

У дисертації розкрито сутність громадянськості як єдності взаємопов'язаних компонентів: пізнавального, ціннісно-поведінкового. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено основні етапи підготовки та організації спілкування школярів із зарубіжними однолітками з метою формування громадянськості; виявлено вплив спілкування школярів у специфічному середовищі для становлення таких якостей, як громадянська самосвідомість, відповідальність, патріотизм, національна гідність. З'ясовано, що ефективність формування рис громадянськості забезпечується організацією цілеспрямованої поетапної підготовки українських школярів до спілкування.

На підставі комплексної методології дослідження освітньої інтеркультурної комунікації розглянуто її структуру, семантику, функціональний діапазон і конструктивний потенціал. Виявлено її горизонтальний і вертикальний виміри, наявність яких ускладнює розуміння її контекстуально обумовлених смислів і впливає на тенденції розгортання освітніх дискурсів. Доведено, що урахування єдності цих вимірів має принципове значення для підвищення ефективності інтеркультурних дидактичних та освітніх практик. Розкрито тенденцію утворення діалектичної єдності інтеркультурної та транскультурної комунікації у сучасній освіті. Запропоновано комунікативне обгрунтування педагогічної ксенології, визначено роль і місце інтеркультурної комунікації у конституюванні нової педагогічної реальності.

Наведено результати дослідження інтеркультурної комунікації (ІКК) у сучасних відкритих і складноструктурованих соціумах у контексті конституювання суттєвих взаємозв'язків під тиском глобалізації. Доведено, що ІКК як відповідь на глобалізацію - найважливіша ознака суспільного розвитку на сучасному етапі. Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження освітнього виміру інтеркультурного діалогу (ІКД), соціокультурні передумови структурування нової освітньої реальності, організаційний потенціал освітнього ІКД.

Розглянуто позитивні та негативні наслідки впровадження релігійного компоненту в систему світської освіти. Визначено роль релігієзнавчого виховання як фактора регулювання міжконфесійних конфліктів у мультикультурному суспільстві.

Вивчено вплив свідомої регуляції зовнішнього дихання на адаптаційні можливості та вегетативне забезпечення функціональних систем організму здорових і практично здорових осіб під час фізичного навантаження. Встановлено, що спеціальні регламентовані дихальні вправи достовірно покращують вегетативне забезпечення функціонального стану систем організму спортсменів, а також адаптаційні можливості та рівень аеробного енергоутворення.

Наведено філософсько-педагогічні та філософсько-антропологічні обгрунтування стратегії духовного оновлення (ДО) українського суспільства, розкрито взаємообумовленість цих теоретичних рефлексій, які прояснюють проблеми та практичні завдання, що виникають у процесі демократичних трансформацій і торкаються суспільно перетворюючого потенціалу освіти та виховання. З'ясовано культурно-антропологічні передумови модернізації освітніх і виховних практик, які сприятимуть ДО українського суспільства. Подано інформацію щодо професії вчителя та завдань ДО сучасних соціумів у площині філософсько-антропологічного та філософсько-педагогічного аналізу. Розглянуто історичну пам'ять як чинник стабілізації українського суспільства. Досліджено конфліктогенний потенціал українського суспільства. Увагу приділено літературно-художній творчості як ресурсу духовного та методологічного оновлення сучасних стратегій виховання. Висвітлено питання формування світогляду військовослужбовців під час трансформації духовно-моральних цінностей суспільства.